ЗАСТОСУВАННЯ ВАПНА КАРБОНАТНОГО САСО3 НА ҐРУНТАХ

На Поліссі досить поширені ґрунти з підвищеною кислотністю – дерново-підзолисті, сірі опідзолені, а також опідзолені.

Надмірна кислотність шкідливо впливає на ріст і розвиток рослин, погіршує ріст кореневої системи, послаблює синтез білкових речовин. Рослини на кислих ґрунтах швидше уражаються хворобами і пошкоджуються шкідниками, менш стійкі проти несприятливих кліматичних умов.

Для нейтралізації кислотності і ліквідації шкідливих явищ для рослин проводять вапнування ґрунтів.

Перші ознаки підвищеної кислотності ґрунту — ріст хвоща польового (сосонка) і пирію повзучого. При вегетації, рослини дуже відстають в рості, плоди стають дрібними, а листя і стебла рано жовтіють.

Рекомендована доза вапна 1 – 2 т/га (10-20 кг на соту). Найкраща дія вапна проявляється на другий рік після внесення, коли воно добре перемішається з грунтом.

На овочевих ділянках вапнування краще проводити під попередники: огірків, капусти, цибулі, моркви, столових буряків, які добре реагують на вапнування.

Карбонатне вапно необхідно вносити під оранку сумісно з гноєм, біогумусом і мінеральними добривами. Вапно прискорює розклад гною і цим зумовлює швидше вивільнення поживних речовин та їх краще застосування.

Під картоплю вапно слід вносити безпосередньо перед посадкою (розкидання на площі), або після посадки під боронування (сапання) до появи сходів. Перемішування вапна з верхнім шаром ґрунту сприяє посиленню процесів нітрифікації, внаслідок чого поліпшується азотне живлення рослин.

При посадці багаторічних насаджень (фруктових дерев і кущів) рекомендовано до торфо-гнійних компостів, якими необхідно засипати кореневу систему, домішувати 1 /6 ч. вапна.

При застосуванні вапна карбонатного на протязі 1-3 років (в залежності від рівня кислотності ґрунтів) спостерігається інтенсивний ріст урожайності культур на протязі 8-10 років.